Біографія
Євген Михайлович Дудар (нар. 24 січня 1933, с. Озерна, Тернопільське воєводство, Галичина) — відомий український письменник-сатирик, артист розмовного жанру, публіцист.
Євген Дудар народився в селі Озерній, нині Зборівського району Тернопільської області. В 1956–1957 роках працював завідувачем клубу в рідному селі до часу виїзду на навчання.
Закінчив факультет журналістики Львівського університету. Нині мешкає в Києві.
Заслужений діяч мистецтв України (1993).
У 1990 році нагороджений Золотою медаллю Тараса Шевченка Спілки визволення України (Австралія) за боротьбу проти тоталітарних режимів.
Премії
- Літературна премія імені Остапа Вишні (1993),
- Літературна премія імені Микити Годованця (1997),
- Міжнародна премія імені Пилипа Орлика (1995),
- Премія імені Петра Сагайдачного (2000),
- Літературно-мистецька премія імені Володимира Косовського (2008),
- Міжнародна літературна премія імені Івана Кошелівця.
Євген Дудар є автором понад 20 книг, а також численних публікацій у пресі. Його твори було перекладено багатьма мовами світу[джерело?]. Він є також професійним артистом-виконавцем власних творів, у його творчому доробку — понад десять тисяч публічних виступів, творчих вечорів, радіо- і телезустрічей.
Збірки сатири та гумору
- Прошу слова
- Вуглеводи і віники
- Операція „Сліпе око“
- Сусіди не дрімають
- Коза напрокат
- Дисертація
- Сеанс гіпнозу
- Робінзон з індустріальної
- Профілактика совісті
- Шедевр за вуаллю
- Директор без портфеля
- Антифас
- Дон-Жуан у спідниці
- Рятуймо жінку
- Штани з Гондурасу
- Хунта діє
- З публічних марафонів
- Українці мої, українці… Сумні роздуми веселого чоловіка
Книжки
- І силою, і правдою…
- Галерея чудотворців: Вибрані твори в двох томах