Як добре ти пам’ятаєш творчість Остапа Вишні. Кросворд
22 липня 1921 року в газеті “Селянська правда” надрукували фейлетон “Чудака, їй-богу!” під псевдонімом “Остап Вишня”, що стало літературним ім’ям Павла Михайловича Губенка.
Йому судилося жити й працювати у часи ленінських в’язниць та сталінських таборів. Але ім’я Остапа Вишні як за його життя, так і зараз викликає посмішку у тих, хто хоча б раз читав його твори.
Хто найкращий напарник на полюванні та що-куди дівається, коли бублик їдять – перевірте свої знання творчості Остапа Вишні в кросворді.
Історія Остапа Вишні
Народився Павло Губенко 13 жовтня 1889 року на хуторі Черва (тоді Полтавська область) у багатодітній родині. Після закінчення військово-фельдшерської школи в Києві вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. Однак навчання так і не закінчив.
З 1918 року мобілізований до Армії УНР у медичні частини. Друкуватися почав 1919 року в газеті “Народна воля” в Кам’янці-Подільському. Перший твір – ”Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)” був за підписом “П. Грунський”.
Восени 1920 року Губенка у статусі начальника медично-санітарного управління міністерств залізниць УНР заарештували і ув’язнили у підвали більшовиків. Розстріл відклали “до закінчення війни”, тому рік письменник провів у тюрмі, перш ніж його визволив головний редактор газети “Вісті ВУЦВК” Василь Еллан-Блакитний.
Саме у Василя Еллан-Блакитного Павло Губенко взяв собі псевдонім “Остап Вишня”. Протягом наступних десяти років одна за одною виходять збірки “усмішок”, які роблять письменника відомим. Крім цього він провадив активну творчу і громадську діяльність, працював у журналі “Перець”.
У 1930 році український письменник Олексій Полторацький опублікував у журналі “Нова генерація” критичну статтю “Що таке Остап Вишня”. Ось цитата звідти: “…я щасливий відзначити… що моя стаття стає епітафією на смітникові, де похована „творчість“ Остапа Вишні”. Вже 25 грудня 1933 року Павло Губенко був заарештований і засуджений до 10 років концтаборів за надуманими звинуваченнями у “терорі проти вождів партії”.
У 1937 році з ізолятора неподалік Воркути Губенко в час масових розстрілів політв’язнів відправили пішим етапом за 800 кілометрів. По дорозі письменник захворів і був покинутий в непритомному стані. Поки Вишня одужував, розстріли в’язнів минули. У 1943 році Олександр Довженко вмовив Хрущова домогтися від Сталіна звільнення Губенка. Його звільняють у 1943 році та повертають до письменницького кабінету – він знов став потрібен владі.
Письменник-гуморист, засновник нового художнього жанру “нарис-усмішка” помер 28 вересня 1956 року.
“Просто не любив я печальних лиць, бо любив сміятися. Не переносив я людського горя. Давило воно мене, плакати хотілося…” – Остап Вишня
Оригінал статті на Читомо: Як добре ти пам’ятаєш творчість Остапа Вишні. Кросворд
Блог
У «Софії Київській» вручили сертифікати ЮНЕСКО про визнання світовою спадщиною кобзарства…У Києві відбулося вручення сертифікатів ЮНЕСКО ініціаторам подання про включення елемента “Писанка, українська традиція і мистецтво оздоблення яєць” до Репрезентативного списку нематеріальної культурної
«БараБука» оголосила довгий список найкращих книжок для дітей 2024 рокуЛабораторія дитячого читання «BaraBooka» визначила довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року.
До довгого списку номінантів увійшло 60 видань. Серед них — поетичні
У грудні «Читомо» традиційно опитує експертів з дитячої та підліткової літератури й формує топ найпомітніших книжок року для юних читачів.
Ми вже опублікували список найкращих українськ
17 грудня трагічно загинула письменниця та волонтерка Євгенія Духопельнікова. Про це повідомила волонтерка Катерина Бережна на своїй фейсбук-сторінці.
Про обставини та місце загибелі пи
Збірка короткої прози «Мої жінки» української письменниці, журналістки та волонтерки Юлії Ілюхи та збірка оповідань «Чому я не втомлююся жити» українського та литовського письменника, ф
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.