У львівському Музеї етнографії оцифрують найдавніші писанки колекції
У львівському Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства Національної академії наук України за підтримки Українського культурного фонду вперше оцифрують автентичні писанки кінця ХІХ – початку XX століть.
Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України, передає Укрінформ.
Ідеться про 3D-моделі писанок із 12 етнографічних регіонів України, що будуть створені в межах проєкту «Українська писанка в європейському культурному просторі», зокрема Бойківщини, Буковини, Волині, Галичини, Гуцульщини, Лемківщини, Надсяння, Поділля, Покуття, Полісся, Середнього Подніпровʼя та Холмщини.
Як відзначають творці проєкту, найдавніші писанки в колекції походять з Гуцульщини, які датуються 1890 роком, і Волині, що датуються 1894 роком.
Досі до цих експонатів мали доступ лише дослідники і музейні працівники.
«Для оцифрування обрали найдавніші писанки — ті, що зберігають автентичні розписи й тисячолітню традицію, хоча й переживають уже третю велику війну», — зазначили у МКІП.
Оцифровані писанки можна буде побачити невдовзі на сайті проєкту, де розмістять 250 пам’яток і 50 3D-моделей.
Колекція Музею етнографії та художнього промислу налічує майже 13 тисяч пам’яток і є однією з найбільших та найдавніших в Україні.
Зібрання почав формувати Музей Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові, перший на Галичині український музей, з нагоди відкриття 1895 року.
Як повідомляв Укрінформ, відтепер можна онлайн відвідати Національний літературно-меморіальний музей імені Григорія Сковороди на Харківщині, зруйнований російською ракетою 6 травня 2022 року.
Оригінал статті на НСПУ: У львівському Музеї етнографії оцифрують найдавніші писанки колекції
Блог
На Ковельщині з’явилися вулиці Петра Яцика та Євгена Маланюка
У межах деколонізації вулиці у Ковельській громаді отримали нові назви. Про це повідомили на сайті Ковельської міської ради.
Вулиця Брюллова була перейменована на честь Пе
Оголосили переможницю Німецької книжкової премії 2024 року
Під час Франкфуртського книжкового ярмарку оголосили лавреатку Німецької книжкової премії 2024 року, нею стала письменниця Мартіна Гефтер. Про це повідомили на сайті премії.
Письменницю
Кабінет Міністрів України звільнив Тараса Шевченка з посади заступника міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції. Це сталося під час засідання 8 жовтн
У Києві запрацювала головна книгарня «КнигоЛенду»
У Києві відбулося передвідкриття для професійної спільноти головної книгарні «КнигоЛенду» в столиці за адресою вулиця Жилянська 5/60, біля метро Олімпійська. Про це повідомила кореспонд
У Польщі оцифрували перші львівські газети XVIII-XIX століть
Національний інститут імені Оссолінських у Вроцлаві «Оссолінеум» виклав у відкритий доступ скани кількох річників перших львівських газет 1776–1805 років. Про це йдеться на сайті Нижньо
Перейти до блогуНові автори
Микита РижихПереможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.
Роксолана Жаркова
Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]
Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський
Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook
Перейти до "Нові автори"
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.