У книжці про Голодомор від українського історика знайшли плагіат
Викладачка Кембриджського університету Дарія Маттінглі виявила в плагіат своїх ідей, припущень і підходів у книжці «Голодомор. Історія неусвідомленої травми» українського історика Віталія Огієнка. Про це Дарія Маттінглі повідомила на своїй фейсбук-сторінці.
Викладачка радянської історії в Кембридзькому університеті Дарія Маттінглі розповіла, що вона отримала книжку Віталія Огієнка, яка видана у видавництві «Віхола» цього року, на рецензію, і натрапила в ній на фрагменти зі своїх наукових робіт.
«У розділі про призвідців Голодомору на місцях я побачила свої вже опубліковані ідеї, припущення, концептуальні підходи й навіть цілі речення без посилання на мене. Спочатку я не вірила своїм очам! У книзі є плагіат робіт Наталії Романець й Оксани Кісь. Я у прекрасній компанії», — зазначила Маттінглі.
Викладачка також зазначила, що звернулася до автора щодо пояснень.
«Він навів безліч виправдань — від “мені ніхто не підказав” і “такий формат книги”, до “але Вас згадано у списку” загальної літератури до розділу і “я завжди так дивно пишу”. Вишенькою на торті було “ось у березні я запросив Вас написати анотацію на книжку, якби погодилися і прочитали тоді, не було б такої прикрої ситуації зараз”», — розповіла викладачка Кембриджського університету.
За словами Дарії Маттінглі, автор також надсилав повідомлення на кшталт «давайте домовимося» і «ви обрали не ту людину для “політизації”».
Крім того, історикиня вирішила перевірити й інші роботи автора, наприклад, його розділ у колективній праці «Радянське “я” і радянське “ми” між ідеологією і реальністю». Дарія Маттінглі помітила і там збіги зі своїми статтями й джерелами, які вона використовувала.
«Я не знаю автора особисто. Плагіат — це не політизація. Плагіат — це плагіат. Одразу після неприємного “відкриття” мене підтримали українські колеги, й це важливо для мене. Дякую. Це також свідчить, що плагіат вже не толерується», — поділилася авторка допису.
Маттінглі також навела порівняльну таблицю, де вказала приклади збігів у текстах своїх робіт й автора книжки Віталія Огієнка:
Віталій Огієнко — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Музею української діаспори, понад 10 років працював в Українському інституті національної пам’яті. Історик за освітою, досліджує українське травматичне минуле, зокрема Голодомор 1932-1933 рр. Редактор книги «Голодомор та походження радянської людини: прочитуючи свідчення Анастасії Лисивець» (The Holodomor and the Origins of the Soviet Man. Reading the Testimony of Anastasia Lysyvets), яка 2022 року вийшла у Німеччині.
Як повідомлялося, премія «Академічна негідність», заснована українськими освітянами, оголосила «переможців» у 8 номінаціях
Чільне фото: видавництво «Віхола»
Оригінал статті на Suspilne: У книжці про Голодомор від українського історика знайшли плагіат
Блог
На Ковельщині з’явилися вулиці Петра Яцика та Євгена МаланюкаУ межах деколонізації вулиці у Ковельській громаді отримали нові назви. Про це повідомили на сайті Ковельської міської ради.
Вулиця Брюллова була перейменована на честь Пе
Оголосили переможницю Німецької книжкової премії 2024 рокуПід час Франкфуртського книжкового ярмарку оголосили лавреатку Німецької книжкової премії 2024 року, нею стала письменниця Мартіна Гефтер. Про це повідомили на сайті премії.
Письменницю
Кабінет Міністрів України звільнив Тараса Шевченка з посади заступника міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції. Це сталося під час засідання 8 жовтн
У Києві запрацювала головна книгарня «КнигоЛенду»У Києві відбулося передвідкриття для професійної спільноти головної книгарні «КнигоЛенду» в столиці за адресою вулиця Жилянська 5/60, біля метро Олімпійська. Про це повідомила кореспонд
У Польщі оцифрували перші львівські газети XVIII-XIX столітьНаціональний інститут імені Оссолінських у Вроцлаві «Оссолінеум» виклав у відкритий доступ скани кількох річників перших львівських газет 1776–1805 років. Про це йдеться на сайті Нижньо
Перейти до блогу
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.