Українські емігранти

Українські емігранти

Українці почали масово емігрувати на Захід наприкінці ХІХ століття. Першими переважно до США виїжджали мешканці Східної Галичини та Закарпаття. До Першої світової війни туди емігрували півмільйона українців. Популярними були також Канада (туди до 1914 року виїхали 170 тисяч українців), Бразилія (40 тисяч), Аргентина (10 тисяч). Найчастіше українські емігранти працювали на землях, які було важко обробляти, у кам’яновугільних шахтах, на плантаціях кави у нестерпних кліматичних умовах. Про це пише localhistory.org.ua.

Ці світлини «Локальна історія» розшукала під час експедицій селами Західної України. Детальніше про історію української діаспори дивіться у програмі «Без брому» зі Степаном Качарабою.

012_Zhydachiv_Yevheniya Nayda-Hoshovs'ka.png
Другий зліва Михайло Найда , США, 1930 р.
Особистий архів Євгенії Гошовської-Найди
012_Lisky_Tetyana Savchuk.png
Весілля українських емігрантів (імовірно з Коломийщини). У верхньому ряді стоїть крайній справа Михайло Савчук, США, 1918-1919 рр.
Особистий архів Тетяни Савчук
034_Hlynyany_Mariya Yaremchuk.jpg
Сім’я емігрантів ув Америці, 1920-і рр.
Особистий архів Марії Яремчук
020_Zhydachiv_Yevheniya Nayda-Hoshovs'ka.jpg
Українські емігранти на відпочинку, Коні-Айленд, Бруклін, Нью-Йорк, США (Washington Baths, Coney Island), 1930-ті рр. Крайній справа Михайло Найда.
Особистий архів Євгенії Гошовської-Найди
001_Porichchya Zadvirne_Ivan Hapachylo.jpg
Весілля Василя Степановича Гапачила (1924 р. н.), США, 1940-і рр.
Сособистий архів Івана Гапачила
033_Hlynyany_Mariya Yaremchuk.jpg
Весілля українських емігрантів ув Америці, 1920-і рр.
Особистий архів Марії Яремчук
img149.jpg
Сім’я українських емігрантів у Канаді, 1930-ті рр. Стоїть друга зліва Емілія Савчук.
Особистий архів Тетяни Савчук
Khodorkivtsi_Kateryna Shevchun_002.jpg
Весілля Миколи та Євгенії Рисик (родом із Теребовлі), м. Торонто, Канада, 1930-ті рр.
Особистий архів Катерини Шевчун
Leshchativ_Olha Olesko_018.jpg
Весілля Антона Павлюка та Анни Козакевич, м. Селкірк, Манітоба, Канада, 1935 р.
Особистий архів Ольги Олесько
Leshchativ_Olha Olesko_026.jpg
Зліва Анна Козакевич, м. Селкірк, провінція Манітоба, Канада, 1930-ті рр.
Особистий архів Ольги Олесько
У верхньому ряді стоїть зліва направо друга Анастасія Маліш (уродж. с. Меденичі, Дробицький п-т), Америка, 1920-ті рр.
У верхньому ряді стоїть зліва направо друга Анастасія Маліш (уродж. с. Меденичі, Дробицький п-т), Америка, 1920-ті рр.
Особистий архів Юлії Мороз
Українські заробітчани, Канада, поч. XX ст. Сидить Степан Лисик, (уродженець с. Адамівка), стоїть крайній справа його рідний брат.
Українські заробітчани, Канада, поч. XX ст. Сидить Степан Лисик, (уродженець с. Адамівка), стоїть крайній справа його рідний брат.
Особистий архів Василя Швеця
Зліва направо: Олекса Шиба, Філімон Личак, Іван Матвійчук. Канада, 1911-1921 рр.
Зліва направо: Олекса Шиба, Філімон Личак, Іван Матвійчук. Канада, 1911-1921 рр.
Особистий архів Петра Іваніва
Справа (ім’я невідоме) Патан, і її сестра, Канада, 1930-ті рр.
Справа (ім’я невідоме) Патан, і її сестра, Канада, 1930-ті рр.
Особистий архів Уляни Сайкевич
Уродженці Нестанич на еміграції Серефина Веретельник з чоловіком Андрієм Самілом, Аргентина, 1930-ті рр.
Уродженці Нестанич на еміграції Серефина Веретельник із чоловіком Андрієм Самілом, Аргентина, 1930-ті рр.
Особистий архів Марії Веретельник
Українські заробітчани на будівництві залізної дороги. Зліва направо третій уродженець с. Адамівка Степан Лисик, Канада, поч. ХХ ст.
Українські заробітчани на будівництві залізної дороги. Зліва направо третій уродженець с. Адамівка Степан Лисик, Канада, поч. ХХ ст.
Особистий архів Григорія Швеця
Ганна Йопик, Торонто, Канада, 1933 р.
Ганна Йопик, Торонто, Канада, 1933 р.
Особистий архів Уляни Сайкевич
Українські заробітчани, Канада, поч. ХХ ст. Перший зліва сидить уродженець с. Адамівка Степан Лисик.
Українські заробітчани, Канада, поч. ХХ ст. Перший зліва сидить уродженець с. Адамівка Степан Лисик.
Особистий архів Василя Швеця
Товариство Боян. м. Едмонтон, Альберта, Канада, 1911-1921 рр.  У верхньому ряді зліва направо шостий Олекса Шиба.
Товариство Боян. м. Едмонтон, Альберта, Канада, 1911-1921 рр. У верхньому ряді зліва направо шостий Олекса Шиба.
Особистий архів Петра Іваніва

Чільна світлина — Корабель із Гданська до Америки, перед стовпом у другому ряду посередині (в білій сорочці, дивиться в об’єктив) Михайло Найда, 1930-ті рр. Особистий архів Євгенії Гошовської-Найди

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Українські емігранти

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

Запрошуємо до написання нового роману-печворку «Врятувати Білобога» молодь до вісімнадцяти років

Колектив літературних рекордсменів України – 228 авторів першого роману-печворку «Босорка», організатор рекордів, винахідник жанру «Колективний літературний печворк», голова громадської організації «Коле

Проза Ґабора, Кононенко та Ілюхи — нові переклади за кордоном

Роман «Останнє бажання» Євгенії Кононенко вийшов друком у Єгипті, книжка «Чи ви любите?..» Василя Ґабора — у Болгарії, а збірку оповідань «Мої жінки» Юлії Ілюхи видали в Італії, Словачч

Зауваження про російську у книгарні Києва: що відбулося?

У книгарні «Сенс» на Хрещатику виник конфлікт між відвідувачами через прохання розмовляти українською. Про це повідомила відвідувачка книгарні Катерина Косецька.
Гостя книгарні Косецька

Мінкульт: Через росію пошкоджені 750 бібліотек

З початку повномасштабного вторгнення російські війська пошкодили або зруйнували 1179 об’єктів культурної спадщини та 2109 об’єктів культурної інфраструктури, серед них 750 бібліотек. П

На Черкащині дозволили демонтувати пам’ятник Пушкіну

Міністерство культури та стратегічних комунікацій видало розпорядження щодо чотирьох пам’яток у місті Кам’янка Черкаської області, які відтепер можна демонтувати.
Тепер можна знести пам

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"