Михайло Коцюбинський крізь об’єктив кіно

Михайло Коцюбинський крізь об’єктив кіно

Національний центр Олександра Довженка 2024-го видав книжку «Коцюбинський: між кіно і літературою», створену з нагоди 160-річчя від дня народження письменника, який надихнув ціле покоління кіномитців. Твори Коцюбинського глибоко резонують із візуальним мистецтвом. Недарма серед його творчої спадщини також є й замальовки аквареллю. Імпресіоністична проза Михайла Коцюбинського, сповнена кольорів і символічних деталей, ніби створені для кінематографічної інтерпретації. Цим, а також талановитою драматургією та сюжетами, можна пояснити інтерес режисерів до текстів класика. 

Альона Пензій, Станіслав Битюцький, Олег Оліфер. Коцюбинський: між кіно і літературою. — Національний центр Олександра Довженка, 2024. — 45 с. 

 

На згадку фрази «Коцюбинський і кіно» одразу виринають з пам’яті класичні кадри з «Тіней забутих предків» — шедевра Саркіса Параджаняна. Але що ми знаємо про втілення інших творів Коцюбинського в кінематографі?

 

На це питання відповідає книжка Довженко-центру «Коцюбинський: між кіно і літературою». Це двомовне видання містить кадри зі знімальних майданчиків, архівні документи з колекцій Довженко-Центру, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, Київської кіностудії ім. О. Довженка, а також кінознавчий аналіз екранізацій творів письменника. 

 

 

До книжки увійшли матеріали про адаптації, які представляють різні погляди на творчість Михайла Коцюбинського: від стрічки 1931 року «Fata morgana» Бориса Тягна, який у своїй роботі робив акцент на суспільно-політичних перипетіях, до задуму екранізації повісті «Intermezzo» за сценарієм Саркіса Параджаняна та Павла Загребельного, який не було втілено, а сам сценарій — цензуровано (в книжці міститься фрагмент справи)

Екранізації творів Михайла Коцюбинського не завжди були вдалі з погляду режисерської майстерності (як відзначають автори-кінознавці), але саме це робить аналіз у книзі таким захопливим. Автори пропонують розглянути, що саме шукали режисери у творчості Коцюбинського і які аспекти обирали для кінематографічної інтерпретації, а також описують контекст створення фільмів. Все це ще більше розкриває багатогранність творчої спадщини письменника.

Дизайн книжки підсилює її зміст.  Обкладинка видання, виконана у техніці лентикулярного друку, ніби втілює ідею трактування образів через кінооб’єктив, створюючи ілюзію глибини простору та підкреслюючи кінематографічний характер видання.

Так, в книжці висвітлені технічні рішення операторів, що втілювали художні ефекти, відтворюючи літературну основу через кіномову. Наприклад, оператор Данило Демуцький фільмує через об’єктив-монокль, «що робить обриси предметів нечіткими, а переходи між світлом і тінями м’якими. — йдеться у видання. — Портрети набувають чарівного внутрішнього сяйва, а пейзажі — ніби занурені в ранковий серпанок». Тож і увага до деталей дизайну перекликається з естетикою українського поетичного кіно з його візуальною глибиною.

 

Використання архівних матеріалів, наприклад, кадрів зі знімальних майданчиків і постерів, додає документальності та занурює читача в атмосферу кіно. Чорно-білі та кольорові зображення розташовані так, щоб акцентувати  на ключових моментах історії екранізацій творів Коцюбинського. Деякі сторінки привертають увагу ретельною структурою, де текст і зображення взаємодіють подібно до кінокадрів, підсилюючи відчуття кінематографічної атмосфери видання. Книжка, над чиїм оформленням працювали київське бюро «Буця» і Галя Вергелес, отримала премію за Найкращий книжковий дизайн 2024 року в номінації «Мистецька книга».

Верстка вирізняється гармонійним поєднанням тексту й зображень, які мають динамічну і візуально збалансовану композицію. Заголовки розділів, схожі на сучасні інтертитри, додають відчуття кінематографічної мови в друкованому вигляді. Крім того, текстури та графічні акценти вдало підкреслюють ідею руху та плинності, натякаючи на імпресіоністичний стиль Коцюбинського.

 

«Коцюбинський: між кіно і літературою» — це не лише книжка, а й справжній артоб’єкт. Вона буде цікавою не лише поціновувачам літератури й кіно, але й тим, хто прагне краще зрозуміти, як класика адаптується до інших медіаформатів, зберігаючи свою актуальність і чарівність.

 

Купити книжку

 

Оригінал статті на Suspilne: Михайло Коцюбинський крізь об’єктив кіно

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

МКСК та представники бізнесу обговорили питання меценатства у сфері культури

Міністерство культури та стратегічних комунікацій спільно з представниками українського бізнесу обговорили законодавчі засади формування інституту меценатства у сфері культури.
Обговорення відбулося під

На Київщині вулицю імені Василя Стуса перейменували на Захисників України

У селі Велика Мотовилівка, що у Фастівському районі Київської області, перейменували вулицю імені Василя Стуса на Захисників України. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив історик,

Нобелівські лавреати закликають Трампа сприяти звільненню політв’язнів у білорусі

31 нобелівський лавреат звернувся до лідерів США та ЄС із закликом сприяти звільненню білоруських політв’язнів. Їхню спільну заяву оприлюднили на саті медіа Bolkunets.
Відкритий лист, у

«Повітряна стихія. Міста сили»: вийшов цикл есеїв відомих авторів про міста під час війни

На Радіо Культура у межах проєкту «Повітряна стихія. Міста сили» вийшов цикл есеїв про життя міст під час війни й урбаністичні оповіді сучасних авторів. Про це повідомили на коропоратив

У США, Канаді й Європі покажуть документальну стрічку «Будинок «Слово»

У межах міжнародного проєкту Remember the Past — Fight for the Future документальний фільм Тараса Томенка «Будинок «Слово» англійською мовою представлять у Великій Британії, Австрії, Ні

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"