Враження мандрівника від подорожі Львівщиною і не тільки у 1851 р.

Враження мандрівника від подорожі Львівщиною і не тільки у 1851 р.

Сьогодні пропонуємо читачам «Фотографій Старого Львова» продовження публікації про подорож Федора Білоуса містами Львівщини і не тільки, що відбулася 1851 р. (була опублікована у журналі “Наша Батьківщина” (ч. 4 і 5 за 1937 р.) за авторством Івана Крип’якевича).

Про початок подорожі та враження від побаченого мандрівником можна почитати тут.

Титул журналу "Наша Батьківщина"
Титул журналу “Наша Батьківщина”

А  у сьогоднішній розповіді йдеться про враження мандрівника від відвідин Дрогобича, Скиту Манявського, Тустані та інших “туристичних магнітів”. Нагадаємо, що публікація закінчувалася тим, що подорожуючий “пішки подався до Болехова”. Тож зараз починаємо саме з цього міста. (Текст подаємо оригінальним).

Федір Білоус
Федір Білоус

“Болехів славився тоді торгівлею сіллю та ремінними виробами. Але, що це була субота, всякий рух у місті завмер, лиш по вулицях проходжалися багаті жидівки в шовках і атласах та в чіпцях, висаджуваних перлами. Наш мандрівник поманджав дальше й під вечір зайшов до Гошева, де мав знайомого ченця-василіянина.

На другий день під вечір поїхав із двома отцями в гори, переночував у Сукелі, а ранком пішов на Бубнище. Тут туристи оглянули ковані кімнати й тесані сходи, бачили ще кам’яний колодязь і рови, викладені камінням.

З Бубнища Білоус попрямував на Синєвідсько, якого мешканці вели торг бриндзою, горіхами і сливками, а потім здовж Стрия, тяжкою дорогою, серед дощу добрив до Урича.

Скелі біля Урича. З приватного архіву Юрія Завербного (м. Львів).
Скелі біля Урича. З приватного архіву Юрія Завербного (м. Львів).

Славний урицький камінь він знав уже з якоїсь картини, але не міг начудуватися його красі й величі. Народ називав камінь «під Тустанем», а з історії Білоус знав, що колись справді в цих околицях був город Тустань. Мандрівник залишився тут довший час і подивляв прегарний вид на Самбір, Дрогобич Стрий, – уявляв собі, що по широкій долині на вороних конях несуться запорожці, і під цим враженням написав вірш, що починався словами: «Руська землице, райська красавице…».

Дальше помандрував до Дрогобича, щоби побачити тамошній ярмарок на худобу, загостив також до Борислава,  де добувають ропу: «вона вживається як мазь і воняє неприємно» – нафти до освітлювання ще не вживали.

Скит Манявський, 1930-ті рр.
Скит Манявський, 1930-ті рр.

З Дрогобиччини молодий турист вернувся у Стрийщину; недалеко Сколя оглядав т. зв. гамарню, тобто фабрику заліза. Жадоба пізнавати все нові околиці гнала його все дальше, але ноги відмовили служби, спухли йому так, що чобіт уже не міг скинути…. Дальшу дорогу відбував возом на Болехів, долину, Калуш, Станиславів. Потім знову повернув на Борогодчани й поїхав у гори, щоб оглянути Манявський Скит. Побачив тут напіврозвалені мури келій і три башти; на стінах видно ще  було мальовані ікони й навіть вірші під ними.

Манявський водоспад, 1930-ті рр.
Манявський водоспад, 1930-ті рр.

На Манявці  подивляв великий водоспад. Потім іще вибрався до Перегинська, оглядав митрополичий тартак та згадав про купелі, відкриті й уладжені митрополитом Ангеловичем в «Ангельні».

Станиславів (сучасний Івано-Франківськ), 1915 р.
Станиславів (сучасний Івано-Франківськ), 1915 р.

Тимчасом прийшов вересень і турист мусів вертатися домів. У Станиславові разом з іншими товаришами примістився у «будці», якої власником був Реб-Фішель. Хоч дощ починав падати, фірман весело потраскував батогом і брумкав собі під носом веселі шабасівки, – а хлопці у буді потягали за ним і так концертували цілу дорогу. У Сівках перевезлися поромом через Дністер. Дальший шлях ішов на Бурштин, Рогатин, Перемишляни, Золочів, Броди – до Виткова, що був родинним місцем нашого подорожника”.

Джерело: photo-lviv.in.ua.

Прокоментуєте?

Оригінал статті на НСПУ: Враження мандрівника від подорожі Львівщиною і не тільки у 1851 р.

Додати коментар

Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.

Ім'я*
Email* (не буде опублікований)
*
* - поля обов'язкові для заповнення

Блог

У ЗСУ створили підрозділ із захисту культурної спадщини

У Збройних силах України створили спеціальний підрозділ, завданням якого буде захист, збереження та запобігання знищенню об’єктів культурної спадщини, які можуть опинитися під загрозою

Юрій Андрухович став кавалером ордену «За інтелектуальну відвагу»

Українського поета, прозаїка та перекладача Юрія Андруховича відзначили «Орденом незалежного культурологічного журналу “Ї” “За інтелектуальну відвагу”». Про це повідомляє видання «Збруч

Укрзалізниця прибрала з квитків російську мову

З проїзних документів Укрзалізниці прибрали дублювання інформації російською мовою. Про це повідомив заступник міністра розвитку громад і територій Тимур Ткаченко на своїй фейсбук-сторі

Світло, яке повертається

(відгук про виступ Валентини Коваленко у межах проєкту «Майстри слова»)
Світло було увесь час, поки тривала творча зустріч «Майстри слова» з поеткою Валентиною Коваленко. Світлом були її вірші і книжки.

Комітет захисту журналістів закликає Україну забезпечити безперешкодну діяльність медіа

Комітет захисту журналістів (CPJ) надіслав листа президенту України Володимиру Зеленському із закликом створити умови, які забезпечать журналістам та медіа можливість працювати вільно,

Перейти до блогу

Нові автори

Микита Рижих

Переможець міжнародного конкурсу “Мистецтво проти наркотиків”, конкурсів “Витоки”, “Шодуарівська Альтанка”, бронзовий призер фестивалю “Каштановий будинок”, лауреат літературного конкурсу ім. Тютюнника, VIII конкурсу VivArt, друге місце VІІІ конкурсу української поезії та пісні ім. Марини Брацило. Номінант на Pushcart Prize, фіналіст конкурсу “Кримський інжир”.

Роксолана Жаркова

Роксолана Жаркова – українська письменниця, есеїстка, літературознавиця, кандидатка філологічних наук. Феміністка, дослідниця жіночого письма. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка. Учасниця, фіналістка і переможниця багатьох всеукраїнських та міжнародних літературно-мистецьких конкурсів. Лауреатка кількох літературних премій. Авторка поетичних збірок «СлухаТИ – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), книги новел і […]

Ольга Калуга Кількість робіт: 4 Андріана Муха Кількість робіт: 1 Олександр Забродський

Мої ресурси: Instagram Telegram Patreon Twitter Youtube Facebook

Перейти до "Нові автори"