“Василь Стефаник і світова культура”. На Франківщині відбувається міжнародний науковий конгрес
На Франківщині 14-15 травня відбувається міжнародний науковий конгрес “Василь Стефаник і світова культура”, присвячений 150-річчю з дня народження письменника. Про це Суспільному Карпати розповіли члени оргкомітету конгресу, професори Степан Хороб та Олександр Солецький.
Конгрес розпочався 14 травня у день ювілею письменника в Русові, а наступного дня він продовжиться в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника в Івано-Франківську.
Він проходить у комбінованому форматі – офлайн та онлайн. Це дало змогу об’єднати близько двохсот учасників з України та Польщі, Словаччини, Чехії, США.
“Ми обрали нетрадиційний формат проведення: у формі дискусійних панелей, – розповів Олександр Солецький. – У такому дискусійному середовищі народжуються певні узагальнення щодо розуміння конкретних проблем інтерпретацій творчості Стефаника у сучасному науковому світі”.
За його словами, передбачено часові обмеження для кожної панелі. Час однієї дискусії – 67 хвилин. Шість доповідачів виступають за тематикою панелі по 7 хвилин, і відтак відбувається обговорення.
Актуальність Стефаника, на думку професора Солецького, проявляється на рівні тем (війна, її втручання в житя простих людей, сирітство, втрата дітей, еміграція), але також і в новаціях форми Стефаникових текстів, його художнього мислення.
Зокрема, учений досліджує проблеми тілесного іконотропізму: як Стефаник відображає людське тіло і як воно стає елементом вираження певних сенсів.
“Для Стефаника синтез візуального і вербального був надзвичайно важливим, – розповів науковець. – Він сильно переживав за свій текст, часто його вдосконалював і переписував, і всі ці переробляння якраз були пов’язані з тим, що він намагався ретельно, детально й ефективно відтворити оцю трансформацію візуальних вражень у текстову форму”.
За словами професора Степана Хороба, загальне спрямування конгресу відбите у назві.
“Ми говоримо не просто про геніального художника слова, майстра новели, а про людину, яка формувала український національний дух і європейськість українця, – зазначив професор Степан Хороб. – Стефаник навчався на медичному факультеті Ягеллонського університету, зустрічався з польськими письменниками європейського спрямування і переносив на український національний ґрунт модерні течії, модерне художнє мислення, яке розвивалося тоді в Європі”.
Найважливіше, що відбулося за 30 років української незалежності у стефаникознавстві, на думку директорки Центру досліджень “Покутської трійці” Наталії Мочернюк, це те, що вдалося вирвати Стефаника з лабет соціологічної і почасти навіть вульгарно-соціологічної критики.
Зараз, за словами науковиці, творчість письменника досліджують і з позицій психоаналізу, і міфокритики, і знаходять інші несподівані ракурси.
“Нам важливо показати Стефаника зусібіч”, – розповів професор Хороб.
За його словами, матеріали конгресу надзвичайно різноманітні й за тематикою абсолютно різняться від попередніх конференцій. Степан Хороб каже, що на конгресі обговорюється ряд нових наукових проєктів, одним з яких може стати Енциклопедія Стефаника.
Оригінал статті на Читомо: “Василь Стефаник і світова культура”. На Франківщині відбувається міжнародний науковий конгрес
Блог
Премія Читомо-2024 оголосила переможцівНазвали переможців Премії Читомо, яка присуджується діячам та організаціям за визначні досягнення у книговидавничій справі. Про це стало відомо на урочистій церемонії нагородження, яка
У рамках реалізації кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення» буде активізовано…30 січня у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулося третє засідання Координаційного комітету з реалізації кампанії Ради Європи «Журналісти мають значення» в Україні, створеного при МКС
На Закарпатті та Полтавщині відкрили нові «Книгарні “Є”»Книгарні з великим асортиментом книжок відкрили у місті Хуст Закарпатської області та у Кременчуці. Про це Читомо повідомили у мережі.
Нові магазини «Книгарні “Є”» стали 87 та 88 книгар
На полицях книгарень побільшало книжок для дітей про різні явища й феномени української культури. Це новинки про український традиційний одяг, локальні кухні, історію театру, про видатн
«БараБука» визначила найкращі дитячі книжки 2024 рокуЛабораторія дитячого читання «BaraBooka» оголосила найкращі дитячі й підліткові видання 2024 року. Про це повідомила кореспондетка Читомо.
Перемогу у номінаціях отримали:
Ілюстрована
Додати коментар
Перед доданням нового коментаря впевніться будь ласка що він конструктивний і не ображає почуттів та гідності осіб, яким він призначений.